ІСТОРІЯ АКАДЕМІЇ
У історичному центрі Харкова, на місці його заснування, там де сторіччя залишили свій слід, знаходиться будівля, в якій розмістився найстаріший в Україні вищий учбовий заклад культури.
Як сповідає історія, у 1729 році вдова сотника Даніїла Черняка пожертвувала монастиреві свою ділянку. Додав до неї ще декілька суміжних ділянок, монастир побудував на цьому місці гуртожиток зі школою для дітей-сиріт здебільше духовного звання, так звану бурсу (з латинського – кишеня, гаманець; у середні віки – спільна каса гуртожитку учнів, створеного монастирем; пізніше назва духовного навчального закладу інтернацького типу).
Місце розташування бурси спочатку називали Семінарською горою, площею, вулицею, Бурсацькою площею, провулком. Нарешті закріпилася назва Бурсацький спуск, на якому в будинку під №4 через 200 років почала своє життя академія.
Офіційною датою створення інституту є 10 вересня 1929 року, коли Раднарком України на своєму засіданні прийняв рішення про реорганізацію факультету політосвіти Харківського інституту народної освіти в окремий інститут політосвіти. У 1930 р. інститут був перейменований в Харківський інститут комуністичної освіти, а у 1931 р. - Всеукраїнський інститут комуністичної освіти (ВУІКО). Наказом Народного комісаріату освіти України від 1 липня 1935 р. ВУІКО був реорганізований в Український бібліотечний інститут, який з 1939 р. носив назву Харківського державного бібліотечного інституту. У складі інституту було три факультети, аспірантура, видавалися друком "Вчені записки ХДБІ". Існувало заочне відділення, філії у Києві та Одесі. На початку Великої Вітчизняної війни діяльність інституту була перервана і він відновив свою роботу лише 1 червня 1947 р. Підготовка культурно-освітніх працівників, яка розпочалася ще з 1950 року,
розширення і поглиблення культурологічного змісту роботи інституту стали підґрунтям для його реорганізації у 1964 р. в Харківський державний інститут культури.
Залишаючись довгий час єдиним в Україні вищим навчальним закладом, який забезпечував сферу культури висококваліфікованими фахівцями, ХДІК став фундатором бібліотечної і культурологічної освіти. На базі його філії виник Київський інститут культури (нині Національний університет культури і мистецтв). ХДІК стояв у витоків Рівненського інституту культури (зараз Рівненський державний гуманітарний університет).
В інституті був створений перший в Україні факультет підвищення кваліфікації працівників культури, за роки існування якого тут підвищили кваліфікацію майже 5 тисяч викладачів училищ культури України, Молдови, Середньої Азії. За роки існування Харківська державна академія культури підготувала майже 40 тисяч фахівців, з них 250 іноземних громадян – для 24 країн Європи, Азії, Африки та Америки. Зараз підготовку іноземних громадян здійснює Центр міжнародної освіти ХДАК.
Понад 1000 випускників ХДАК удостоєні урядових нагород, двоє – Г.Балицький та І.Філіповський – звання Героя Радянського Союзу. Близько 80 випускників мають державні почесні звання, серед яких: народний артист України А.Мамченко, Ф.Чемеровський, заслужені артисти України М.Рачинський, В.Плескунов, Т.Толейчук, О.Сокіл, Ф.Лостовський, С.Орлова, заслужені діячі мистецтв Ю.Старченко, Є.Бортник, В.Ірха, В.Біленька, Л.Корольова, Р.Целінський та ін. В академії працювали відомі діячі культури і мистецтва: народний артист України В.Лукашов, заслужені артисти України М.Терещенко, С.Кошачевський, В.Сухарєва, заслужені діячі мистецтв Д.Остапенко, Л.Скибневський, Є.Стунгуров, Є.Конопльова, Я.Скибинський, І.Польський та ін.
Культурне середовище, що поєднало історію і сучасність, визначило духовне обличчя інституту – навчального закладу з багатими науковими, навчальними та творчими традиціями.
- 1920-ті роки
- Організована кафедра літератури та мови
- 1925
- Заснування факультету політичної освіти при Харківському інституті народної освіти
- 10 вересня 1929
- Реорганізація факультету політичної освіти Харківського інституту народної освіти в самостійний вищий навчальний заклад — Харківський інститут політичної освіти.
Cтворено кафедру історії СРСР і загальної історії
- Серпень 1930
- Інститут реформовано в Харківський інститут комуністичної освіти
- 1930-ті роки
- Створено кафедру бібліографознавства та інформаційно-бібліографічної діяльності
- 1931
- Інститут перейменовано на Всеукраїнський інститут комуністичної освіти.
Організовано кафедру бібліотекознавства
- Липень 1935
- Реорганізація Інституту комуністичної освіти в Український бібліотечний інститут
- 1937
- Створено кафедру фізичного виховання
- Середина 1939
- Український бібліотечний інститут перейменовано в Харківський державний бібліотечний інститут
- 1941
- На період воєнного часу у зв’язку з необхідністю евакуації в м.Кизил-Орду Казахської РСР і в перші повоєнні роки працює на правах факультету Харківського державного педагогічного інституту
- Червень 1947
- Поновлення діяльності Харківського державного бібліотечного інституту
- 1950
- Створено кафедру книжкових фондів і каталогів
- 1959
- Створено кафедру хорового диригування; Створено кафедру режисури
- 1960
- Створено кафедру народних інструментів
- 1964
- Харківський державний бібліотечний інститут реорганізовано в Харківський державний інститут культури
- 1964
- Створено кафедру музикознавства
- 1966
- Створено кафедру технічних бібліотек і наукової інформації
- 1969
- Створено кафедру філософії та політології
- 1977
- Кафедру музикознавства розділено на дві самостійні: теоретичну та фортепіанну
- 1979
- Нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
На базі кафедри бібліографії створено дві самостійні кафедри: загального бібліографознавства та книгознавства і галузевого бібліографознавства
- 1983
- Створено кафедру педагогіки і психології
- 1987
- Теоретичну та фортепіанну кафедри об’єднали в кафедру музикознавства
- 1989
- Створено кафедру народної хореографії
- 1992
- На базі факультету культурології та народної художньої творчості створено факультети:
- культурології;
- народної художньої творчості.
Кафедра культурно-просвітницької роботи перейменована в кафедру історії та теорії культури
- 1993
- Кафедра історії СРСР і загальної історії перейменована на кафедру загальної історії.
Кафедру бібліотечних фондів і каталогів реорганізовано в кафедру документознавства.
Кафедру економічної історії і теорії перейменовано на кафедру економічної теорії та економіки соціально-культурної сфери.
На базі секції народного хору кафедри хорового диригування ХДІК створено кафедру українського народного співу та музичного фольклору.
Кафедру загальної історії перейменовано на кафедру загальної історії і музеєзнавства.
Кафедру музикознавства реорганізовано в кафедру теорії музики та фортепіано.
- 1994
- Відкрито аспірантуру з теорії та історії культури, книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, автоматизованих систем управління.
Відбулося об’єднання двох колективів в одну кафедру бібліографознавства та книгознавства.
Кафедру економічної теорії та економіки соціально-культурної сфери перейменовано на кафедру економічної теорії і менеджменту.
- 1995
- Створено відділ міжнародних зв’язків.
Кафедру економічної теорії і менеджменту перейменовано на кафедру економічної історії, теорії та менеджменту.
- 1996
- Відкрито докторантуру з теорії та історії культури, Книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, автоматизованих систем управління.
створення двох спеціалізованих учених рад із захисту докторських (кандидатських) дисертацій з теорії та історії культури та книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства.
На базі вузівської кафедри педагогіки і психології створено кафедру соціальної педагогіки.
на базі вузівської кафедри педагогіки і психології створено кафедру соціальної психології.
- 1997
- У зв’язку з розширенням номенклатури освітніх спеціальностей створено факультети:
- документознавства та інформаційної діяльності;
- бібліотекознавства та інформатики;
- культурології та менеджменту;
- народного музичного мистецтва;
- режисерсько-хореографічний;
- довузівської підготовки та післядипломної освіти.
Член Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА), Організації Європейської співдружності в галузі бібліотечно-інформаційної освіти (БОБКАТССС), Європейської асоціації бібліотечно-інформаційної освіти та наукових досліджень (ЕВКЛІД).
- 1998
- Створено факультет по роботі з іноземними громадянами.
На базі ліквідованого Харківського державного інституту культури 8 червня створено Харківську державну академію культури.
Кафедру документознавства перейменовано на кафедру книгознавства та фондознавства.
Кафедра бібліотекознавства продовжила своє функціонування як кафедра інформатики.
Кафедра технічних бібліотек і наукової інформації реорганізована в кафедру інформаційних технологій.
Кафедру загальної історії і музеєзнавства перейменовано на кафедру історії України і музеєзнавства.
- 1999
- Нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Кафедру інформатики реорганізовано в кафедру соціальних комунікацій.
Організовано кафедру мистецтвознавства.
- 2000
- Створено редакційно-видавничий відділ.
На базі кафедри документознавства створено кафедру книгознавства та фондознавства.
Об’єднання кафедр бібліотекознавства та бібліографознавства в єдину кафедру бібліотекознавства та бібліографії.
Створено кафедру інформаційно-документних систем.
У зв’язку з розширенням спектру музичних спеціальностей створено факультет музичного мистецтва.
Відкрито в м.Симферополі навчально-консультаційний пункт.
Створено кафедру телебачення.
- 2001
- Створено кафедру естрадного співу
- 2002
- Розширено номенклатури спеціальностей в аспірантурі і докторантурі ХДАК
- 2003
- У зв’язку з розширенням спектру творчо-виконавських спеціальностей створено факультети:
- театрального та кіно-, телемистецтва;
- хореографічного мистецтва.
Створено кафедру менеджменту соціально-культурної діяльності.
Створено кафедру сучасної хореографії.
Створено кафедру майстерності актора.
- 2004
- Нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України і Золотою медаллю Академії мистецтв України.
Кафедру бібліотекознавства та бібліографії розділили на кафедри бібліотекознавства і соціальної інформатики й кафедру бібліографознавства та інформаційно-бібліографічної діяльності.
Кафедра соціальних комунікацій перейменована на кафедру бібліотекознавства та соціальних комунікацій.
- 2005
- Підписано Велику Хартію університетів (м. Болонья).
На базі кафедри мистецтвознавства організовано кафедру телерепортерської майстерності.
- 2006
- Кафедру економічної історії, теорії та менеджменту перейменовано на кафедру менеджменту організацій.
- 2007
- Реорганізовано факультет культурології та менеджменту, створено на його базі факультети:
- культурології;
- менеджменту.
Кафедру історії та теорії культури перейменовано на кафедру культурології.
- 2008
- Створено 2 спеціалізовані вчені ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій Д 64.807.01 за двома спеціальностями 26.00.01 – теорія та історія культури (в галузі культурології, філософських наук та мистецтвознавства), 26.00.04 – українська культура (в галузі культурології, мистецтвознавства); Д 64.807.02 за двома спеціальностями 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій (у галузі соціальних комунікацій), 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (в галузі соціальних комунікацій).
Кафедра історії України та музеєзнавства була розділена на кафедру історії України та всесвітньої історії, а також кафедру музеєзнавства і пам’яткознавства.
- 2009
- Реорганізовано факультет театрального та кіно-, телемистецтва, створено на його базі факультети:
- театрального мистецтва;
- кіно-, телемистецтва.
Розширено номенклатури спеціальностей в аспірантурі і докторантурі ХДАК. Набір у докторантуру здійснюється з 4-х наукових спеціальностей: 26.00.01 – теорія та історія культури; 27.00.02 – документознавство. Архівознавство; 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство; 17.00.03 – музичне мистецтво. Набір в аспірантуру – з восьми наукових спеціальностей: 26.00.01 – теорія та історія культури (культурологія, історичні науки, філософські науки, мистецтвознавство); 27.00.03 – документознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (соціальні комунікації); 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки; 13.00.05 – соціальна педагогіка; 26.00.05 – музеєзнавство. Пам’яткознавство (історичні науки, мистецтвознавство); 17.00.02 – театральне мистецтво (мистецтвознавство); 17.00.03 – музичне мистецтво (мистецтвознавство).