ІСТОРІЯ АКАДЕМІЇ

У історичному центрі Харкова, на місці його заснування, там де сторіччя залишили свій слід, знаходиться будівля, в якій розмістився найстаріший в Україні вищий учбовий заклад культури.

Як сповідає історія, у 1729 році вдова сотника Даніїла Черняка пожертвувала монастиреві свою ділянку. Додав до неї ще декілька суміжних ділянок, монастир побудував на цьому місці гуртожиток зі школою для дітей-сиріт здебільше духовного звання, так звану бурсу (з латинського – кишеня, гаманець; у середні віки – спільна каса гуртожитку учнів, створеного монастирем; пізніше назва духовного навчального закладу інтернацького типу).

Місце розташування бурси спочатку називали Семінарською горою, площею, вулицею, Бурсацькою площею, провулком. Нарешті закріпилася назва Бурсацький спуск, на якому в будинку під №4 через 200 років почала своє життя академія.


Офіційною датою створення інституту є 10 вересня 1929 року, коли Раднарком України на своєму засіданні прийняв рішення про реорганізацію факультету політосвіти Харківського інституту народної освіти в окремий інститут політосвіти. У 1930 р. інститут був перейменований в Харківський інститут комуністичної освіти, а у 1931 р. - Всеукраїнський інститут комуністичної освіти (ВУІКО). Наказом Народного комісаріату освіти України від 1 липня 1935 р. ВУІКО був реорганізований в Український бібліотечний інститут, який з 1939 р. носив назву Харківського державного бібліотечного інституту. У складі інституту було три факультети, аспірантура, видавалися друком "Вчені записки ХДБІ". Існувало заочне відділення, філії у Києві та Одесі. На початку Великої Вітчизняної війни діяльність інституту була перервана і він відновив свою роботу лише 1 червня 1947 р. Підготовка культурно-освітніх працівників, яка розпочалася ще з 1950 року, розширення і поглиблення культурологічного змісту роботи інституту стали підґрунтям для його реорганізації у 1964 р. в Харківський державний інститут культури.

Залишаючись довгий час єдиним в Україні вищим навчальним закладом, який забезпечував сферу культури висококваліфікованими фахівцями, ХДІК став фундатором бібліотечної і культурологічної освіти. На базі його філії виник Київський інститут культури (нині Національний університет культури і мистецтв). ХДІК стояв у витоків Рівненського інституту культури (зараз Рівненський державний гуманітарний університет).

В інституті був створений перший в Україні факультет підвищення кваліфікації працівників культури, за роки існування якого тут підвищили кваліфікацію майже 5 тисяч викладачів училищ культури України, Молдови, Середньої Азії. За роки існування Харківська державна академія культури підготувала майже 40 тисяч фахівців, з них 250 іноземних громадян – для 24 країн Європи, Азії, Африки та Америки. Зараз підготовку іноземних громадян здійснює Центр міжнародної освіти ХДАК.

Понад 1000 випускників ХДАК удостоєні урядових нагород, двоє – Г.Балицький та І.Філіповський – звання Героя Радянського Союзу. Близько 80 випускників мають державні почесні звання, серед яких: народний артист України А.Мамченко, Ф.Чемеровський, заслужені артисти України М.Рачинський, В.Плескунов, Т.Толейчук, О.Сокіл, Ф.Лостовський, С.Орлова, заслужені діячі мистецтв Ю.Старченко, Є.Бортник, В.Ірха, В.Біленька, Л.Корольова, Р.Целінський та ін. В академії працювали відомі діячі культури і мистецтва: народний артист України В.Лукашов, заслужені артисти України М.Терещенко, С.Кошачевський, В.Сухарєва, заслужені діячі мистецтв Д.Остапенко, Л.Скибневський, Є.Стунгуров, Є.Конопльова, Я.Скибинський, І.Польський та ін.

Культурне середовище, що поєднало історію і сучасність, визначило духовне обличчя інституту – навчального закладу з багатими науковими, навчальними та творчими традиціями.

1920-ті роки
Організована кафедра літератури та мови
1925
Заснування факультету політичної освіти при Харківському інституті народної освіти
10 вересня 1929
Реорганізація факультету політичної освіти Харківського інституту народної освіти в самостійний вищий навчальний заклад — Харківський інститут політичної освіти.
Cтворено кафедру історії СРСР і загальної історії
Серпень 1930
Інститут реформовано в Харківський інститут комуністичної освіти
1930-ті роки
Створено кафедру бібліографознавства та інформаційно-бібліографічної діяльності
1931
Інститут перейменовано на Всеукраїнський інститут комуністичної освіти.
Організовано кафедру бібліотекознавства
Липень 1935
Реорганізація Інституту комуністичної освіти в Український бібліотечний інститут
1937
Створено кафедру фізичного виховання
Середина 1939
Український бібліотечний інститут перейменовано в Харківський державний бібліотечний інститут
1941
На період воєнного часу у зв’язку з необхідністю евакуації в м.Кизил-Орду Казахської РСР і в перші повоєнні роки працює на правах факультету Харківського державного педагогічного інституту
Червень 1947
Поновлення діяльності Харківського державного бібліотечного інституту
1950
Створено кафедру книжкових фондів і каталогів
1959
Створено кафедру хорового диригування; Створено кафедру режисури
1960
Створено кафедру народних інструментів
1964
Харківський державний бібліотечний інститут реорганізовано в Харківський державний інститут культури
1964
Створено кафедру музикознавства
1966
Створено кафедру технічних бібліотек і наукової інформації
1969
Створено кафедру філософії та політології
1977
Кафедру музикознавства розділено на дві самостійні: теоретичну та фортепіанну
1979
Нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
На базі кафедри бібліографії створено дві самостійні кафедри: загального бібліографознавства та книгознавства і галузевого бібліографознавства
1983
Створено кафедру педагогіки і психології
1987
Теоретичну та фортепіанну кафедри об’єднали в кафедру музикознавства
1989
Створено кафедру народної хореографії
1992
На базі факультету культурології та народної художньої творчості створено факультети:
- культурології;
- народної художньої творчості.
Кафедра культурно-просвітницької роботи перейменована в кафедру історії та теорії культури
1993
Кафедра історії СРСР і загальної історії перейменована на кафедру загальної історії.
Кафедру бібліотечних фондів і каталогів реорганізовано в кафедру документознавства.
Кафедру економічної історії і теорії перейменовано на кафедру економічної теорії та економіки соціально-культурної сфери.
На базі секції народного хору кафедри хорового диригування ХДІК створено кафедру українського народного співу та музичного фольклору.
Кафедру загальної історії перейменовано на кафедру загальної історії і музеєзнавства.
Кафедру музикознавства реорганізовано в кафедру теорії музики та фортепіано.
1994
Відкрито аспірантуру з теорії та історії культури, книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, автоматизованих систем управління.
Відбулося об’єднання двох колективів в одну кафедру бібліографознавства та книгознавства.
Кафедру економічної теорії та економіки соціально-культурної сфери перейменовано на кафедру економічної теорії і менеджменту.
1995
Створено відділ міжнародних зв’язків.
Кафедру економічної теорії і менеджменту перейменовано на кафедру економічної історії, теорії та менеджменту.
1996
Відкрито докторантуру з теорії та історії культури, Книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, автоматизованих систем управління.
створення двох спеціалізованих учених рад із захисту докторських (кандидатських) дисертацій з теорії та історії культури та книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства.
На базі вузівської кафедри педагогіки і психології створено кафедру соціальної педагогіки.
на базі вузівської кафедри педагогіки і психології створено кафедру соціальної психології.
1997
У зв’язку з розширенням номенклатури освітніх спеціальностей створено факультети:
- документознавства та інформаційної діяльності;
- бібліотекознавства та інформатики;
- культурології та менеджменту;
- народного музичного мистецтва;
- режисерсько-хореографічний;
- довузівської підготовки та післядипломної освіти.
Член Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА), Організації Європейської співдружності в галузі бібліотечно-інформаційної освіти (БОБКАТССС), Європейської асоціації бібліотечно-інформаційної освіти та наукових досліджень (ЕВКЛІД).
1998
Створено факультет по роботі з іноземними громадянами.
На базі ліквідованого Харківського державного інституту культури 8 червня створено Харківську державну академію культури.
Кафедру документознавства перейменовано на кафедру книгознавства та фондознавства.
Кафедра бібліотекознавства продовжила своє функціонування як кафедра інформатики.
Кафедра технічних бібліотек і наукової інформації реорганізована в кафедру інформаційних технологій.
Кафедру загальної історії і музеєзнавства перейменовано на кафедру історії України і музеєзнавства.
1999
Нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Кафедру інформатики реорганізовано в кафедру соціальних комунікацій.
Організовано кафедру мистецтвознавства.
2000
Створено редакційно-видавничий відділ.
На базі кафедри документознавства створено кафедру книгознавства та фондознавства.
Об’єднання кафедр бібліотекознавства та бібліографознавства в єдину кафедру бібліотекознавства та бібліографії.
Створено кафедру інформаційно-документних систем.
У зв’язку з розширенням спектру музичних спеціальностей створено факультет музичного мистецтва.
Відкрито в м.Симферополі навчально-консультаційний пункт.
Створено кафедру телебачення.
2001
Створено кафедру естрадного співу
2002
Розширено номенклатури спеціальностей в аспірантурі і докторантурі ХДАК
2003
У зв’язку з розширенням спектру творчо-виконавських спеціальностей створено факультети:
- театрального та кіно-, телемистецтва;
- хореографічного мистецтва.
Створено кафедру менеджменту соціально-культурної діяльності.
Створено кафедру сучасної хореографії.
Створено кафедру майстерності актора.
2004
Нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України і Золотою медаллю Академії мистецтв України.
Кафедру бібліотекознавства та бібліографії розділили на кафедри бібліотекознавства і соціальної інформатики й кафедру бібліографознавства та інформаційно-бібліографічної діяльності.
Кафедра соціальних комунікацій перейменована на кафедру бібліотекознавства та соціальних комунікацій.
2005
Підписано Велику Хартію університетів (м. Болонья).
На базі кафедри мистецтвознавства організовано кафедру телерепортерської майстерності.
2006
Кафедру економічної історії, теорії та менеджменту перейменовано на кафедру менеджменту організацій.
2007
Реорганізовано факультет культурології та менеджменту, створено на його базі факультети:
- культурології;
- менеджменту.
Кафедру історії та теорії культури перейменовано на кафедру культурології.
2008
Створено 2 спеціалізовані вчені ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій Д 64.807.01 за двома спеціальностями 26.00.01 – теорія та історія культури (в галузі культурології, філософських наук та мистецтвознавства), 26.00.04 – українська культура (в галузі культурології, мистецтвознавства); Д 64.807.02 за двома спеціальностями 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій (у галузі соціальних комунікацій), 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (в галузі соціальних комунікацій).
Кафедра історії України та музеєзнавства була розділена на кафедру історії України та всесвітньої історії, а також кафедру музеєзнавства і пам’яткознавства.
2009
Реорганізовано факультет театрального та кіно-, телемистецтва, створено на його базі факультети:
- театрального мистецтва;
- кіно-, телемистецтва.
Розширено номенклатури спеціальностей в аспірантурі і докторантурі ХДАК. Набір у докторантуру здійснюється з 4-х наукових спеціальностей: 26.00.01 – теорія та історія культури; 27.00.02 – документознавство. Архівознавство; 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство; 17.00.03 – музичне мистецтво. Набір в аспірантуру – з восьми наукових спеціальностей: 26.00.01 – теорія та історія культури (культурологія, історичні науки, філософські науки, мистецтвознавство); 27.00.03 – документознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (соціальні комунікації); 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки; 13.00.05 – соціальна педагогіка; 26.00.05 – музеєзнавство. Пам’яткознавство (історичні науки, мистецтвознавство); 17.00.02 – театральне мистецтво (мистецтвознавство); 17.00.03 – музичне мистецтво (мистецтвознавство).