ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА БІЗНЕСУ

Кафедра туристичного бізнесу

Фомін Михайло Володимирович
старший викладач, кандидат історичних наук

Кандидат історичних наук. Стаж науково-педагогічної роботи – 6 років.

Викладає наступні дисципліни: Екологічний туризм; Екскурсологія; Інноваційні технології в туризмі; Організація туристичних подорожей; Реклама в туризмі; Спеціалізований туризм; Управління проектами; Управління якістю туристичних послуг.

Автор 90 публікацій, зокрема:
1. Фомін М.В. Молодь і туризм в культурі України: аксіологічний аспект соціалізації: моногр. – Харків : Видавництво «НТМТ», 2013. – 292 с.
2. Fomin M., Suprun N. On the issue of shaping of the Chersonesos citizens` world-view during the transformation from an antique to Byzantine city (on the materials of Chersonesos necropolis) // Res Historica. – 2014. - №38. - Р. 35-43.
3. Фомин М. В. О культе местночтимых святых в ранневизантийском Херсоне // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2015.– № 1145 : Серія «Історія». – Вип. 50. – С. 225- 232.
4. Litovchenko A., Fomin M., Chekal A. On the Origin of the Early Christian Artistic Tradition in Byzantine Chersonesos // Athens Journal of History – Athens, 2015. – Volume 1. – Issue 3. – P. 223–237.
5. Фомин М. В. О скульптуре в раннехристианской традиции Херсонеса –Херсона // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Караізна. Серія «Історія». – Харків, 2016. – Вип. 51. – С. 24 – 32.
6. Ліман С. І., Фомін М. В. Управління якістю туристичних послуг : метод. рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної роботи студентів факультету управління та бізнесу спеціальності 242 «Туризм». – Харків : ХДАК, 2017. – 80 с.

М. В. Фомін бере участь у міжнародному проекті Національного музею Варшави (Польща) та Інституту археології НАН України (2016, 2017 рр.) (http://blackseaproject.mnw.art.pl/en/reports/olbia-archaeological-report-2016).
Протягом 2014-2016 рр. обіймав посаду директора Школи мистецтв Харківської міської ради.
Бере участь в атестації наукових кадрів в якості офіційного опонента.